власне, для мене немає значення, що скоро Різдво і мої сьогоднішні вештання крамницями можна назвати саме різдвяним шопінгом. ні, просто так співпало, що в мене вже другий рік поспіль трапляється напад бажання походити по крамницях саме перед Різдвом.

класичним шопінгом, коли великі суми викидаються невідомо на що, мої походеньки назвати не можна. у мене в кишені було всього лише 30 доларів, з яких 10 я мала віддати за квитки. тож, 20 доларів і повна торба щастя :) ))))

купила декому подарунки, купила собі коханій новий лак для нігтів, придбала кілька дрібничок на зразок чистих CD чи резинки для волосся. але чомусь така щaслива, ніби бозна що купила :) )))))))) смайлики просто лізуть з мене :) ))))))))))))))))))))

хоча деякі речі мене просто засмучують. моє дитинство кудись втекло незворотно. так прикро. чому втекло? бо тепер не можна купити листівку з Новим Роком, де були б зображені старі-добрі Дід Мороз та Снігуронька. а якщо ти врешті-решт знаходиш таку, то вона підписана російською і обличчям Снігуроньки краще дітей лякати, а не на листівці розміщувати. фігурки Снігуроньок теж чомусь майже не продаються, бачила двох, але одна була страшна, а інша більше скидалася на янгола без крил, ніж на онуку Діда Мороза. суцільні тобі Санта-Клауси (мейд ін Чайна) та янголята на мотузочках. а так мріяла, що повернуся в дитинство, розглядаючи новорічні прикраси …