зранку прокинутися після трьох годин сну без будильника
піти до школи і слухати, як вчительки розводяться про розбещеність Дереша
приїхати до універу, аби підписати конспекти і не зустріти жодного знайомого
провести уроки з дітьми і вперше розсердитися на них
забути переказати важливу інформацію і згадати про це надто пізно
приїхати на ТБ і півгодини розводитися про Андруховича
постійно ловити себе на думці – а чи потрібна моя думка комусь іще
потрапити додому і відчути, що цей день так і не подарував задоволення
а совість тихо підкаже: а ти не надто багато хочеш, лялю? 
Січень 30, 2008 at 2:13 pm
Я коли захищав диплом, то виступав хвилин 10. На протязі цього часу ДЕК теревенила, і зовсім не звертала на мене увагу – я теж зрозумів що моя думка нікому непотрібна… я почав потихеньку закидати жарти (на які ДЕК не реагувала)…але по аудиторії прокатувалися смішки, (хтось все ж таки слухав)… і коли ці смішки поголоснішали, то шановні члени ДЕК зрозуміли що пропустили щось важливе=))
Сорті за офтоп =), я це до того, що не варто перейматися чи цікава комусь твоя думка, головне її не нав’язувати, лише ділитися із тими хто прагне почути
Січень 30, 2008 at 2:42 pm
та я намагаюся не перейматися, бо в моєму оточенні достатньо людей, які хочуть почути від мене щось цікаве і цінують мої думки.
але тут мова вже йде не про людей з мого оточення, а про абсолютно невідомих мені телеглядачів, які слухатимуть мої теревені на ТБ. тому й думалося, чи потрібні мої коментарі великій кількості людей.
Січень 30, 2008 at 3:37 pm
а, це цікаво, я не поняв про що йдеться одразу=)
Січень 30, 2008 at 4:22 pm
та в цьому пості взагалі важко щось вловити – писала за хронологією подій і невеличкі коментарі до деяких з тих події, тому такий сумбур і вийшов.
Січень 30, 2008 at 6:06 pm
та норм, це як зупинитися та подивитися зі сторони…. то в голові постійно таке робиться