є фільми, які я дивлюся завжди із захватом, попри те, що бачила їх неодноразово. одним із таких фільмів є Elizabeth David: A Life In Recipes, бібісішний фільм про талановиту жінку, кухаря, письменницю… коли я дивлюся цей фільм, то хочеться налити келих білого вина і розтягувати його на всі півтори години фільму.

я люблю готувати (попри те, що колись одна людина, дуже дорога мені, закидала цілковите невміння готувати смачно), але я не готую щодня. інколи на мене находить щось на зразок натхнення і я вибираю якийсь рецепт зазвичай зі своїх улюблених кухонь – іспанської чи французької – і починаю чаклувати. ті, хто потрапляв до мене в гості в день приготування чогось такого, ніколи не жалівся на те, що було несмачно і всі просили добавки. проблема в тому, що інколи в мене вдома майже немає нічого, з чого можна приготувати щось особливе, я можу тиждень харчуватися піцою та рисом чи мюслями, а потім приготувати якесь м”ясо у білому вині з білим соусом :)

але коли в мене буде родина, справжня, чоловік і діти, то я хотіла б бути схожою на Елізабет Дейвід: готувати щодня щось надзвичайно смачне і гарно прикрашене. а поки я кухар лише за настроєм.