треба було досидіти до пів на третю, що отримати мейл від клієнта про те, що він приїде завтра чорт зна коли вночі. це капець. я ненавиджу зустрічати клієнтів вночі, особливо, коли вони не на вокзал приїжджають, а їдуть машиною. а це датське чудо припре десь о 12 ночі, і прийдеться десь тусувати (майже на трасі), щоб його зустріти, бо коли кажуть, що приїдуть о 10 вечора, то це ще плюс дві години, як мінімум, бо що таке нічна українська траса, іноземці просто не уявляють. а моя прєлєсть-менеджер каже, щоб брала з клієнта за зустріч на свій розсуд
чи може, й справді заломити night time meeting доларів 30, щоб провчити раз і на завжди?
ех, життя!!! а завтра купа справ, добре щоб усе до восьмої розрулити та хоч трохи відпочити ))))
Травень 8, 2008 at 10:04 pm
ти там жива? відпиши, бо хвилююся)) це ж не жарт, о 12 ночі на трасі %)
Травень 9, 2008 at 7:36 am
я ок ))) читай мій наступний пост про мого вчорашнього клієнта. правда, додому я прийшла пізно, але воно було того варте