захистила диплом :) 5 )))))
ще два держіспити. три тижні навчання в магістерці, сесія там, захист магістерської. і я двічі дипломований сепціалісто-магістр ;)
дожити б. бо, чесно, з нудьги хочеться податися в круїз на лайнері в якості юнги, а не довчатися ці два місяці ))
сьогодні в уні був день відкритих дверей. мене попросили посидіти за столиком з проспектиками мого факультету й порозповідати абітурієнтам про те, де вони можуть опинитися на найближчі чотири роки ;) я нічо не розповідала. тіки відповідала, якщо питали. брехати у вічі нещасним діткам не хотілося. я не вмію брехати про те, у що не вірю / в чому розчарувалася / до чого втратила довіру і т. п.
мої п”ять років навчання були вкрай нудними. тому я не хочу радити прожити такі п”ять років чи чотири, з огляду на нову систему освітньо-кваліфікаційних рівнів.
цікаво було тільки перший рік. точніше брала злість, що я не вступила на бюджет (ну не знала я, що в мій універ на безкоштовну форму навчання без хабарів чи протекції вступити майже нереально). на другому курсі я почала розчаровуватися. але наївна віра у щось ще десь ворушилася. рік був досить рівний в плані навчання. в заліковці всі п”ятірки, окрім однієї за практику в таборах, яку я не проходила. на третьому курсі я писала першу курсову. це єдине, що я пам”ятаю з того року. а іще своє неймовірне кохання до одного дивного хлопчика (останнє до універу ніяк не дотичне ;) , це я просто до того, що з другого курсу в уні мене цікавила тіки можливість щось зробити в плані наукової роботи і нічого більше).
на четвертому мене круто обламали з тим, що іспанську я вчу просто так, а в дипломі нічого не буде зазначено про те, що я маю право її викладати чи щось подібне. знала б такі розклади, пішла б на німецьку (до вступу обирала між цими двома мовами). ну, на четвертому багато чого сталося. але поза універом :) в уні була друга курсова і Заспів (суто факультетська штука, але це було реально круто!). я багато гуляла пари, бо було дико нудно і бридко. і в мене їхав дах через моє особисте життя. і я думала, що вилечу за прогули. натомість мені запропонували вступ до магістерки, яку я прокляла на другий тиждень навчання у ній. разом із п”ятим курсом і всім універом вкупі. на останній рік я покладала великі надії. сподівалася, що мені дадуть писати диплом і магістерську за темою, яка мене цікавила. не дали, бо “тема не узгоджується із науковою темою кафедри” (с) мій науковий керівник. інші викладачі ввічливо відмовилися брати мене в дипломники. поза уні я реалізовувала на практиці те, про що не дали писати диплом. але ж поза універом (черт, прокол (с), як казав герой одного серіалу). перший семестр я в уні майже не з”являлася. дико харили обличчя всіх тих, кого я там могла побачити. на щастя, індивідуальний графік дозволяв являтися в універ мінімум разів. у другому семестрі я писала диплом і магістерську. трохи “праніклась” нав”язаною мені темою. на захисті неймовірно тішилася з облич членів екзаменаційної комісії, які нічогісінько не розуміли в моїй доповіді, хоча там все було просто, треба лише уважно слухати і провчитися років три на філолога ;)
і от я закінчую цей кошмар. 5 років. три ламіновані прямокутнички (один з відзнакою, два – без). з десяток людей, з якими цікаво і я хочу продовжувати спілкуватися з ними і після універу. певна кількість фоток з усякими моментами за ці 5 років. енна кількість сторінок прози та віршів про усякі моменти за ці 5 років. і досвід. місцями позитивний, місцями негативний. дякую й на тому :)