знов каша в голові з подій і думок.

з останнього важливого:

мій науковий керівник хворіє, зараз знаходиться в Одесі, на лікуванні. я не знаю нічого про рецензентів моєї магістерської. а захист через тиждень. і мені чогось пофіг. майже.

якісь дивні камбеки з минулого життя. отой попередній пост про те, що я нічого не розумію в цьому світі, був саме присвячений одному з таких камбеків. поки ще нічого не ясно. і від того мені геть кепсько. ненавиджу невизначеність.

спека мене вбиває. я хочу стати рибою і знайти собі невеличкий зручний фонтанчик, десь у садах Альгамбри ;)

мені прислали замовлення на новий переклад за тематикою, у якій я мало що тямлю. мені страшно. не люблю тупити на роботі.

неймовірно хочу, що все закінчилося з уні. як тільки можна швидше. дістало страшенно. все і всі там.

у мене класні подруги. угу. і друзі теж класні. але подруги – просто неймовірні :)