щось напало на мене бажання чогось такого приготувати. ну такого, знаєте, смачного. і щоб там був сир. да. це, мабуть, навіяно недавно готованими з коханим бутербродами з плавленим сирком.
ох, я люблю сир! ага. плавлений – найменше гггг.
я люблю пармезан. його інколи важко буває терти, бо він твердий, зараза. але які ж смачні посипані ним страви!!! і відламувати довгими нігтями від шматка пармезану маленькі кавалочки. о, це просто райська насолода. його навіть просто отак відколупувати нігтями гггг (я ж збоченка) й з цинандалі – мммм смакота. а якщо в цей час ще й фільм якийсь класний дивитися. тоді всьо. тримайте мої тапочки!
але я хочу щось таке зготувати. ну щось таке.
нє, фондю – банально і просто. мій знайомий швейцарець колись вчив мну готувати це “знущання з вина й сиру” як сказала одна моя знайома. то я тоді наготувалася цих смаколиків на роки вперед!
я хочу фрітатту з овочами. інгрідієнти доступні кожному: 1 кабачок, 1 червона цибулинка (можна не збочуватися й взяти звичайну білу), 2 солодких перця (я беру червоні, щоб вони виділялися кольором), 2 зубчики часнику, 2 помідора, 4 яйця, 100 г сиру фонтіна (можна взяти будь-який напівтвердий жовтий сир з маленькими дірочками, який продається в наших супермаркетах і гарно плавиться) 3 столові ложки оливкової олії (не заміняйте її на кукурудзяну чи соняшникову, будь ласка, не псуйте смак італійської страви) сіль і чорний мелений перець за смаком.
цибулю ріжемо тонкими кільцями.
кабачок – невеликими кубиками.
перець – тонкими смужками.
помідори – кружечками.
чищений часник – тонкими пелюсточками.
у сковорідці з товстим дном на олії (оливковій! ;) ) смажимо часник (обережно – не перетворіть його на вуглинки ;) ) до золотистого кольору, вибираємо його зі сковорідки й закидаємо туди цибулю, смажимо пару хвилин, додаємо помідори та перець. все це обсмажуємо, помішуючи, хвилин 10. додаємо шматочки кабачків, вкидаємо назад часник й готуємо всі овочі до готовності кабачків.
яйця збиваємо з тертим сиром, додаємо сіль і перець і заливаємо цією сумішшю овочі. чекаємо, поки яйця “схватяться” (не знаю українського слова – клятий білінгвізм!) й перевертаємо фрітатту на інший бік, щоб і його підрум”янити.
нарізаємо шматочками та подаємо із хлібом та зеленими листочками салату.
а в кінці обіду із фрітаттою я хочу кави по-вальдостанськи. просто регіон, де виробляють сир фонтіна називається Валле-д”Аоста :)
на дві персони:
1 стакан еспрессо (200 мл)
2/3 стакана червоного вина
1 рюмка граппи
1 ложка цукру
по 1 смужці лимонної та апельсинової цедри
все змішуємо разом і підігріваємо. гарячий напій розливаємо по керамічних чашках (вони довше тримають тепло). в оригіналі цю каву (у значно більшому об”ємі, аніж я привела тут) п”ють із гролли , передаючи її по колу.
а тепер можна всістися з кавовими чашками у зручні крісла, загорнутися в пледи й дивитися, як осипаються останні листочки з дерев за вікном.