я нєжно і прєданно люблю це місце від самого їх відкриття. це мегазаклад з класною кавою за помірними цінами, фантастичною атмосферою і гарним сервісом. якби в них був вай-фай, я б у них жити стала :)
сходила сьогодні туди на одне збіговисько творчої полтавської молоді. знаєте, я була приємно вражена. нє, ну не все так ідеально. але нарешті побачила купку людей у своєму милому місті, які пишуть (деякі тільки вчаться, як писати) гарну поезію українською мовою. певно, варто було зупинитися на пару років із творчістю та критикою, щоб потім були такі от приємні відчуття. полтавська поезія має шанс мати чоловіче обличчя (а то чоловіків-поетів з Полтави я можу буквально по пальцям, а жінок, які пишуть і пишуть непогано я знаю дофіга). завтра в мене ще одна зустріч з милою дівчинкою. і да, це ще один момент мого повернення в мої 22. бо тоді в моєму житті було багато літератури. сподіваюся, її знов стане багато.
іще раз нагадую всім зацікавленим: у суботу (28.01) у тій же мистецькій крамниці Сто Доріг будуть записувати “полтавський” шматок відеоантології молодої української поезії. початок о 12:30.