пам’ятаєте, деякий час тому я нила в цьому блозі, що вірші не пишуться, натхнення нима, муза втекла і все таке. так от, із поверненням у мої 22, в мене все повернулося: і муза (сказала, що са мной било скучна), і натхнення (головний висновок – нєфіг нить і все буде класно), і вірші стали писатися, і я навіть наваяла сторінок 15 прози та переклала два віршика. да, я звізда *розкланююсь навсібіч*
попри те, що я ніколи дуже серйозно не сприймала себе поетом (ну, не така я, я просто божевільна дівчинка з авантюрним складом характеру, яка час від часу крапає якусь тіпо поезію), я відчуваю, якщо мені хочеться і можеться писати – то я щаслива.
тут, звісно, багато залежить від того, з ким я спілкуюся (а ви думали, що чєрпаю вдахнавєніє із якихось секретних джерел?), що я читаю і яку музику слухаю. у мене тепер є персональне кошення, яке дарує мені натхнення, купа непрочитаних книжок, які так і просяться бути прочитаними (адін вапрос – хдє взять врємя?), і я знову катую своїх сусідів всякою стрьомною для них музикою.

а у вас що цікавого?