смішні створіння

я тут про людей. і про себе теж.
якийсь розумник, я просто забула, хто саме, колись казав, що на роботі, навіть якщо ти спілкуєшся з колегою як професіонал з професіоналом, не варто зловживати термінами, професійною лексикою, сленгом (професійним – знову ж таки) тощо, а краще спілкуватися просто й зрозуміло, навіть тоді, коли твоє непросто і незрозуміло все одно зрозуміють.
в мене така манера (говорити просто і зрозуміло) якось виробилася сама собою (хоча я інколи можу заради невідомо чого – понтів/жарту/просто так – почати сипати вумними словами). я не люблю казати щось типу “елімінування прономінативу” і не люблю читати такі конструкції навіть в наукових текстах. зазвичай можна все сказати за допомогою українських відповідників (хоча, як казав один мій знайомий, принтер, він і в Африці принтер, а не пристрій для друку текстів на папері фарбою ггг).
але інколи я люблю надто розумні фрази, які не розумію, але вони чогось гріють душу усвідомленням того, що людина, яка сказала цю вумну фразу знає, що вона сказала

 

ще мовного

мене пре від деяких слів. ці слова я люблю більше за інших

наприклад,  в українській мові я обожнюю слово “заплющитися”, особливо коли про когось кажуть, наприклад, “Він заплющився”. якесь напрочуд тепле слово, як на мене.

ще люблю слово “джерготіти” (струмок джерготить), “ластовиння” (теж тепле якесь), “колисати”, “ожина”. ще люблю такі коротенькі “уві” й “її”.

в англійській я дуууууже люблю слово amazing. таке собі диво-слово для мене. я його, вивчила, до речі, не так давно. ще люблю pumpkin (до речі, це ласкаве звертання в англійській), а також подобаються слово anyway та you know, коли його вживають “для связки слов и предложений”

у французькій formidable, déja, jalouse i merde. особливо люблю останнє слово, попри те, що воно трошки лайливе ))

в іспанській я люблю одне слово amarillo

ось таке

 

мовне

впіймала себе на тому, що дедалі важче висловлюватися російською. не те, щоб мені було то дуже треба, але все ж родина російськомовна, з мамою взагалі тільки російською говорю. інколи відчуваю себе іншопланетянкою. вчора забула як російською буде “вересень” і “тривалі стосунки”. довелося казати українською.

ще якийсь час і російська стане для мене як іспанська. буду розуміти усі друковані тексти, але з великими труднощами висловлюватиму думку.

 

2009 рік – Рік Астрономії

про те, що цей рік визнано роком астрономії, я дізналася від одного з читачів мого блогу, Engraver, за що йому й хочу подякувати. дивно те, що про такі речі якось мало пишуть-кажуть.
на сайті, де висвітлюються заходи, які відбуватимуться в світі з цієї нагоди, подано аж один (!) контакт з України. і посилання на сайт http://www.astronomy2009.com.ua/ який стосується проведення міжнародного року астрономії в Україні. далі цитата з сайту:
“Не вийнятком стала і Україна. На своєму засіданні 16 листопада 2007 року Рада Української астрономічної асоціації створила Національний Номінаційний Комітет до складу якого ввійшли представники провідних астрономічних установ України. Його метою є встановлення співробітництва між професійними й аматорськими астрономами, центрами науки, педагогами й популяризаторами науки в підготовці плану дій на 2009 рік.”
хіба не можна перевіряти помилки хоча б на головних сторінках сайтів????!!!!! гидко читати!

 

інколи буває так приємно…

інколи буває так приємно не від слів (хоча й слова викликають хвилю якогось теплого почуття), а від почуттів чи що. не можу це словами висловити, а мене зара просто підкидає від щастя. да да да.

власне, чого ж мені приємно? є у мене знайомий словенець, ми з ним спілкуємося англійською, бо це єдина оптимальна для повного розуміння мова двох жителів Європи. чесно, я не так багато знаю про Словенію, ще менше знаю про словенську, але сьогодні він прислав мені вільний переклад “100 фактів про мене”, які я колись вивішувала у ЖЖ рік тому. факти були написані українською, а він їх, ті, що зрозумів, переклав словенською та прислав мені. чесно, я була в шоці!!! але приємному шоці ))) зі стільця не падала , просто пострибала по хаті. він майже все зрозумів, ну, звісно, мої заморочки та усілякі сленгові вирази не подужав, але те, що було написано легко й без викрутасів зрозумів стовідсотково. отак от я вперше прочитала текст словенською. мова не скажу, що дуже легка, десь так, як болгарська, польська чи словацька, які я розумію, тіки сказати ними ніц не можу.

йой, зара порве мене, бідну, на шматки від щастя, а я навіть не зможу пояснити, чого ж мене порвало

 

мовні питання

оскільки я філолог за освітою (і за покликанням теж), мене часто мучать усілякі питання, але пишу я про це значно рідше, ніж думаю. та все ж час від часу треба викладати думки на папері (чи в електронному вигляді). цього разу невеличка порція моїх питань стосовно англійської.

питання перше. чому всі англомовні люди, з якими мені доводилося спілкуватися (британці, американці, австралійці та неносії англійської, хто нею вільно спілкуються) завжди говорять sick, коли мова йде про хвору людину, і майже ніколи не говорять ill. здається, останній варіант я чула в розмовах лише одного разу, тоді як вчителі в школі й підручники настирливо втовкмачують дітям, що саме ill вживати доцільно?

питання друге. в британському варіанті часто вживається слово bribe, коли йдеться про хабар. натомість американці вживають слово graft, котре в британській англійській означає напружену роботу (hard work). до того ж graft я чула лише в контексті: щось отримане в якості хабара, тоді як bribe – це і отримувати і давати. чи можна to offer graft? або ж тільки to get graft?

наостанок просто спостереження. слова на зразок stuff, scrap вживаються часто з негативним відтінком. а в словниках подаються лише значення на зразок: старі речі, мотлох, непотріб. хоча в багатьох контекстах мотлох та непотріб має також негативне значення, але, здається, негативність значень в англійській та українській трохи неспівмірні. хоча я можу тут і помилитися, бо все ж моя fluent english оставляет желать лучшего

 

я визнаю свою цілковиту некомпетентність

багато моїх знайомих любить звертатися до мене за допомогою, якщо треба щось перекласти чи написати якогось листа іноземною мовою. я майже ніколи не відмовляю, бо тексти переважно легенькі, часу майже не забирають. але сьогодні мені знайома підкинула текст, від якого я просто в шоці. я зрозуміла то загалом все, але цей текст мене, м”яко кажучи, смущаєт власне текст.

hello!! it appeal to I I call myself fabio I have 26 years and dress to Genoa (italy) in a campaign country io job in a company that produces accessories for car in my free time appeals to to me to be with friends to go to the pub or to the cinema mi type very appeals to to listen to music listens to the POP very also international artists shakira aguilera cristina nelly furtado britney spears anastasya laura pausini and eros ramazzotti that they are Italian… (you know them also you…) very appeals to to practice sport to me in fact after the job I go in arena where I have begun to practice the timeboxing but it appeals to to me also to play to soccer and to ride bicycle mi would appeal to that also future mine partner loved the sport as I love… also you six interesting for me I write something to me of you…