нарешті, я зібралася з думками написати про те, що було майже тиждень тому 
просто було кілька стримуючих факторів, перш за все час, а іще настрій, який мені вчергове зіпсував мій любий батько, заявивши, що все це мура і нема чого тішитися з того, що це було.
так от. про читання. я для себе зробила кілька відкриттів перш за все. організовувати такі штуки я цілком можу сама з мінімальною підтримкою друзів. це вже добре коли в універі я робила якісь подібні штуки, то було складніше, можливо тому, що я там не була сама собі начальник і не могла контролювати весь процес від і до. ну, погано я себе почуваю, коли не можу сунути носа в найменшу дрібничку 
крім того я зрозуміла, що в цьому світі альтруїстів значно більше, ніж я думала всі письменники, які приїхали у Полтаву не отримали ні копійки за проїзд від організаторів (тобто від Мистецької групи “Міст” та Мистецької крамниці “Сто Доріг”). зате, як і обіцяла Іринка, мали культурну програму ))) Іринка люб”язно надала свою квартиру на весь день, щоб поети не подуріли від спеки, тиняючись Полтавою, ще й годувала їх усякими смаколиками та постійно припрошувала піти відпочити ))) за це їй величезна подяка!
так все починалося
зліва направо: Ігор Зарудко, Катеринка Каруник, Вано Крюґер
це ми вже починаємо вигадувати історію про те, що коли один будинок зраджує іншого, то в зрадженого на даху виростають роги (в даному випадку рогами були незрозумілі цегляні виступи-нарости над під”їздами). Богдан та Іринка десь у магазині затарюються їдлом.
на самі читання зібралося досить багато люду. при досить обмеженій рекламі (кілька оголошень по місту, кілька оголошень по навчальних закладах, інформація про подію в блогах учасників читань та вкантактє) прийшло близько 40 чоловік. принаймні декому навіть довелося стояти. місцевий телеканал Лтава відрядив на цю подію журналістів (були сюжети в новинах у понеділок, і має бути окрема передача, коли – ще не знаю), була дівчинка з радіо (знаю її в обличчя, але хоч убийте, не пам”ятаю прізвища), було пару журналістів з місцевих газет. принаймні, вже маю інфо, що будуть статті в “Полтавському віснику” (у наступний четвер), у “Нашому слові” (у наступному місяці ), у газеті “Справжньо” (у наступному номері, як завірив мене її редактор). і я дуже тішуся з того, що вся ця медіа-підтримка є
оскільки всіх учасників я більш-менш знала, то відкриттів як таких для мене цього разу не було. хоча була купа приємних моментів: “Про Моїх Батьків” Горобчука, який я дуже люблю ще з читань у харківській Останній Барикаді у 2006, якщо не помиляюся; Зарудко та його манера читати вірші із заплющеними очима це якось так класно виглядає )); “Парад уродов” Леоновича (це ж мій перший курс! я тоді вперше почула цей твір на Заспіві); вірші Катеринки Каруник з англійськими назвами, якось вони мені найбільше сподобалися. це те, що найбільше запам”яталося.
ще Арканар мене просто вразили. вони якісь такі заворожуюче-класні, їх хочеться слухати. навіть не дуже відчувається, що вони співають більшість пісень російською. розповідати про музику якось не тойво тому я обмежуся парою картинок ))
Арканар by Яна Кримпоха
в підготовці та проведенні Кавових читань мені допомагали різні люди, але найбільше я вдячна Іринці (за турботу й класний піар), Ожинці (за участь у підготовці), Катречці за те, що зуміла вмовити Арканар прийти до нас і за цінні поради)
тут частина Арканару, власне, троє з чотирьох, Іринка, Ожинка та я, щось натхненно малюю на списку учасників читань.
дві години класної та різної поезії, що переміжувалася із не менш класною музикою. неймовірна атмосфера кав”ярні, відчуття, що людям подобається. що ще треба, що відчути себе щасливою?
я ще викладу фото на флікр (знов ж час, треба більше часу).
а поки ось пара лінків з відгуками про цю подію:
http://mirra-doc.livejournal.com/164747.html
принагідно дякую Ані за об”єктивні думки з приводу
http://mykolan.blogspot.com/2009/07/blog-post.html
це мій трошки офіційний відгук про Кавові читання.
якщо ще є якісь враження когось і десь, а я не знаю, то кажіть
