я і техніка

про моє невміння вправлятися з різними пристроями я вже давно усім розповідаю тільки зі сміхом. електрочайник чи кавоварка для мене монстри. те, що я навчилася на компі працювати – це диво і не піддається поясненню. мене вганяє в ступор все: кодові замки, телефони з невідомими кнопками, плеєри, мікрохвильовки… принтерів-сканерів-ксероксів я боюся, мов вогню. єдине, що більш-менш спокійно сприймаю – це телевізор (тільки без усіляких декодерів від супутникових антен ггг), холодильник і праска.

встановити якусь програму на компі чи запустити якісь налаштування – це кошмар (може, тому в мене стіки знайомих-комп”ютерників? я до них постійно чіпляюся з дурними питаннями типу: а як оновити якусь чергову програму?). і от я, своїми каліченими ручками, вся перестрашена й нещасна, зробила неймовірне. я скопіювала зі свого плеєра, який півроку не могла відкрити на компі, бо комп його не бачив, аж всю музику, яка на тому плеєрі була!!! 🙂

щось таки й буде з мене. мо, не люди, та хоч мавпочка якась 😉

Advertisements