університет

сьогодні вдруге від початку семестру захотілося усвідомлено кинути навчання й піти з універу. вперше було, коли мені не дозволили писати диплом за темою, над якою я працювала два останні роки. і на зло всім через місяць я стала втілювати практично свої теоретичні розробки.

сьогодні мене довели керівники практики в школі, пригрозивши незарахуванням практики. бо в журналі методисти сторінки не заповнили. а вінавата стараста, тобто я. тьху. настрій перепаскудили.

в понеділок буде разбор пальотов в деканаті. дійові особи: я (староста, врахуйте, що я вчуся паралельно на двох курсах і просила позбавити мене честі бути старостою, крім того працюю і майже всю практику проходила з температурою та не пропустила жодного уроку, але кому то треба, правда ж? 😉 ), три методиста, які за 6 тижнів не зволили жодного разу прийти в школу, одна лише прийшла в понеділок на цьому тижні, не до мене, коли в мене був вихідний і тому один-єдиний запис, який вона могла зробити, так і не зробила, заступник декана з практики та університетський куратор практики.

сцена перша: деканат проти старости-проти-її-власної-волі. сцена друга: публічне побиття камінням старости. сцена третя: капості протягом семестру від однієї з методисток, бо я її “підставила”. завіса.

і тепер скажіть, де в цьому світі справедливість?

один лише плюс сьогодні – я переплутала остаточну здачу замовлення. воно не завтра, а наступного тижня в середу 🙂 хоч робота тішить ))

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s