Значіцца так, в цілому з минулого року вроді как нічо не змінилося, і водночас, змінилося багато. Тобто досі два пункти звичного підбиття підсумків лишаються незмінними, через те, що можна пройти, але в мене цього ще не було, лишилося тільки злітати в космос та спробувати важкі наркотики ))))
А тепер традиційно за звичними пунктами підбиття підсумків 🙂
знайомство року: ну ета вот, було 🙂 . дуже приємне. триває. не менш приємно.
подія року: собсно знайомство і є подією.
розчарування року: українська судова система.
щастя року: ох, тут було останнім часом стільки щастя, що я навіть коливаюся, якій події віддати пальму першості. мабуть той момент, коли я зрозуміла, що в мене є людина, якій я можу довіряти більше, ніж собі.
придбання року: лептоп однозначно.
подорож року: Київ останнього вікенду. це була прекрасна подорож, яка стільки відкрила мені про мене і подарувала нових відчуттів, що ммммм. ну і принагідно дякую Віці за приємні пару годин і чудовезну розмову.
музика року: Roisin Murphy. одна її пісня, на якій я досі залипаю. але в цілому музика року – це лаунж.
книга року: а хз, щось я мало цього року читала 😉
прикраса року: підвіска зі срібла у формі кількох витончених пір”їнок.
місце року: кафе Домінік.
фільм року: La Fidélité – бомбезна стрічка із Софі Марсо.
комплімент року: дуже приватний, але від того не менш теплий.
людина року: мій син.
я за цей рік: як і минулого року робила комусь боляче, а комусь дуже приємно, сварилася, мирилася, просила вибачення й вибачала, ображала й ображалася, танцювала й стрибала від щастя, плакала від безвиході, сміялася й посміхалася, не виконувала якісь обіцянки, забувала, що мені вже не 15 і з певного часу я була і є просто перманентно щасливою.