втомилася

весна ніяк не настає. і від того відчуття якоїсь вселенської втоми. купа роботи рятує від нудьги, посмішка малого рятує від суму, а от від втоми нічо не рятує.
Читати далі

Advertisements

ізвінітє, але я тут все ж висловлюся

взагалі я істота майже аполітична. ну не моє це, політика, всі ці танці навколо влади і прочая. хоча стежу, ніде правди діти, що там наші умнікі політикують.
Читати далі

пожалітися

знаєте, я всігда дико та істерично регочу, коли читаю перекладені англійською короткі резюмешки до наукових статей. десь у 70% таких перекладів можна надибать такі перли, шо мамадарагая, ніякий промт чи гугл транслейт так не перекладуть, хоча я, може, трошки й перебільшую тут.
Читати далі

нінавіжу свою роботу

ізвінітє, шо я так багато останнім часом про роботу. це просто літо, спека жахлива, коли літо мине, я знов стану спокійно сприймати те, що зараз мене так бісить.
Читати далі

вуайеризм

все ж таки ці переклади листів в шлюбній агенції – це певною мірою вуайеризм чистісінької води 🙂 не те, щоб мене це аж так захоплювало, мені свого часу вистачало й власної переписки на всяких сайтах знайомств, але в плані, щоб дізнатися щось цікавеньке про людей – це цілком гарна штука.
так вот, помнітє, я тут днями написала про чувака з ПАР, який нєдастоін встрєчі, бо він, бачте, із Афрікі. він за цей час написав аж два листи дівчинці, один такий, цілком звичайний, ну льохкій флірт, не більше, а другий – такий ніжний, навіть не романтичний лист, а просто ніжний, якби його написав хтось мені, то я б його кілька разів точно перечитала.
і вот мені так шкода, що він нєдастоін, ну чому? він же з руками-ногами, голова варить (посада в нього пристойна), не урод, я б навіть сказала, що симпатичний, але він, блін, із Афрікі. аж абідна, що всякі тупі стереотипи та обмеження в силу браку освіти, як тут слушно в коментарях до посту зазначив Engraver, виявляються аж такими обмеженням для того, щоб люди могли зустрітися.

життєве. враження

знаєте, за що я “люблю” наші державні установи? нє, не за черги, хоча вони там бувають страшними, не за хамство, хоча воно й неприємне, не за якісь інші недоліки, я не люблю їх за те, що кожна установа, яка тільки на перший поверхневий погляд здається, що працює в системі з іншими, насправді ніфіга не працює ні в якій системі. тобто ліва нога ніколи не знає, що робить права рука.
Читати далі