новості із жизні младєнцев

вже два тижні збираюся написати про малого, і все руки не доходять. то я хворіла, то після хвороби оклигувала, то ще якась трясця.

Advertisements

поточне

вчора хотіла написати, але чогось руки не дійшли.

пропідсумкироку

ну шо сказать про цей рік, він був, мабуть, найскаженішим роком у моєму житті з багатьох причин.

настроєве

ну, ви всьо пойняли, я радію, що наконєц-то осінь. блін, як же я її люблю!

захоплююся

я люблю захоплюватися і дуже не люблю розчаровуватися, хоча більшість моїх захоплень (людьми, авторами, фільмами, виконавцями, подіями, думками, ідеями) обернулися давно чи недавно глибоким або й не дуже, але однозначно розчаруванням.
я екстатично занурююся в щось нове, хочу відкрити це нове до самої глибини, до останньої деталі, а потім отримую очікуване розчарування.

дрібні приємності

ранок почався із всяких приємних моментів.

жисть прекрасна. рік другий

рік тому я писала цей пост

хорошохальний настрій

да, вот у мене такий настрій. і на закони мови мені глибоко плєвать.
одна українська поетка називає приємних їй людей таким милим словом “хорошики”, вот і в мене хорошохальний настрій 🙂

невідворотне дорослішання

інколи так дивно відчувати, що ти дорослішаєш. нє, ну свій паспорт я бачила, знаю, скільки мені, і знаю, скільки всяких подій у мене в анамнезі. усвідомлення дорослішання відбувається не так.

бл**ська Данія

сьогодні я вся така якась прикумарено-вісьола. а всьо пачіму? осінь, блін.