трохи особистого

відстані – це важко. відстані – це те, що часом виводить мене з рівноваги. відстані після зустрічі з коханим – це важко в квадраті, бо ще кілька днів тому можна було згорнутися калачиком поруч із ним та з-під опущених вій дивитися на те, як він пише мейли своїм партнерам.

а от що з цього приводу думає сам коханий:

i am crap at long distance
everything else is bla bla

Advertisements

криша уєхала, но абіщала вєрнуцца

якщо ввечері я десятий раз поспіль слухаю Roxette “It must have been love”, то справи дійсно кепські. це означає, що мені дико когось бракує, а цей хтось сидить у своєму Норіджі, який для мене зараз так само далекий, як Марс чи Місяць. і при цьому сидить та уявлення не має, як мені фігово.

i am just finishing some business – wait for 10 please – це те, що мені вдалося від нього добитися півгодини тому. і на цьому фєстіваль кончілса – началісь будні. коротше, свин він невдячний, і все. а я кросіва, біла та пухнаста. гггг завтра вдягну спідницю і піду зваблювати малоліток в парку, а він хай ревнує та фліртує зі своїми менеджерами та дизайнерами. у мене весна і коти вже нявкають під вікнами. всьо 😉

роздуми про себе

інколи мій коханий дивується моїй реакції на його слова і думає, що вони, тобто слова, мені не сподобалися. а насправді, у мене просто немає слів у відповідь, є лише почуття, які словами не передати. як можна передати словами, що мені бракує його поруч. постійно повторювати I want to be next to you чи щось подібне, надто банально. пристрасно дихати в слухавку я не вмію, тобто не вважаю, що це тре робити.

просто інколи почуваюся цілковито розгубленою, коли не можу висловити все, що відчуваю. справді, інколи бракує знання мови, бракує можливостей передати свої почуття. ой, мама, ща мене понесе в дєбрі самокопання 😉

сонце, в тебе все вийде, твоє альтер его.

🙂