Киото-бар vs Суши Таун

тре й собі написати, поки не забула. а то мужа написав, а я мовчу ))
спочатку преамбула:
тиждень тому в МЕТРО був майстер клас із суші, який проводили кухарі з Кіото-бару. всьо було харашо, народу сподобалося. шеф-кухар нахвалював Кіото-бар мені ще в тяпницю, до майстер класу. в суботу його хвалили кухарі. вопчє, ми з мужой рішили – нада ітіть. покликали мою колегу, щоб не самим.
тепер амбула 🙂
мужа майже за тиждень замовив столик. на суботу. на 18:00.
приходимо в суботу. а нам адміністратор видає: ой, а вас записали на неділю (ну, харашо, хоч взагалі записали). стоїмо 5 хвилин й чекаємо, поки нам винесуть стільці й доставлять столик. да, посадовити тих, хто чекає (хоч на диванчик якийсь) там нема де. прийшла моя колега зі своєю половинкою. ми вже все меню до того перегортали. робимо замовлення. чай (літраж довелися уточнити в офіціанта – в меню тільки на алкогольні напої вказані мл того, що наллють, на чай чогось забули), пиво (ну, чоловіча забавка, да), сет суші, чоловіча частина компанії замовила шашлик з мідій. ждьом. хвилин 15 несли чай. ладно. ждьом дальше. хвилин через 40 принесли човник з суші. всі вчотирьох дивимося й в усіх чотирьох спливає одне й теж питання “а де васабі?”. колега озвучує німе питання в очах всієї нашої компанії. “ой, забули покласти”.
якось стало ще дивніше. в адміністратора явно проблеми з часовою орієнтацією, в кухаря чи хто там васабі забув покласти – склероз.
ще з мінусів. музика ну вже дуже гучна. компанії, які були в барі перегукували музику, щоб чути себе. від цього тихіше не ставало.
вай-фай запаролений. тричі тю.
з плюсів. в туалеті красиві умивальники з пелюстками троянд :).
офіціанти старанні :).
в цей самий день в Кіото-барі був начальник чоловіка, то йому сподобалося. але, якщо зважити, що він туди йшов пити вотку )))), то я мовчу ;).
да, після Кіото-бару, яким я бажаю рости в правильному напрямку, ми пішли в Суші Таун.
контраст наліцо. на столах вже стоїть соєвий соус і васабі – значить його не забудуть. але вони ще й із замовленням принесли. саме замовлення несли менше 10 хвилин. сік і пиво взагалі одразу після прийняття замовлення. до того ж перед суші подали вмочені в теплу воду рушнички (в Кіото-барі якось про це чи забули, чи вирішили, що й зовсім не треба). перепитали, які нам палички – звичайні чи навчалині. музика – тиха, приміщення велике й компанії за сусідніми столика не заважають одна одній розмовами.
поки оцінки десь так
3:5 на користь Суші Тауну 🙂
у міня всьо.

Advertisements

їжа

щось напало на мене бажання чогось такого приготувати. ну такого, знаєте, смачного. і щоб там був сир. да. це, мабуть, навіяно недавно готованими з коханим бутербродами з плавленим сирком.
ох, я люблю сир! ага. плавлений – найменше гггг.
я люблю пармезан. його інколи важко буває терти, бо він твердий, зараза. але які ж смачні посипані ним страви!!! і відламувати довгими нігтями від шматка пармезану маленькі кавалочки. о, це просто райська насолода. його навіть просто отак відколупувати нігтями гггг (я ж збоченка) й з цинандалі – мммм смакота. а якщо в цей час ще й фільм якийсь класний дивитися. тоді всьо. тримайте мої тапочки!
але я хочу щось таке зготувати. ну щось таке.
нє, фондю – банально і просто. мій знайомий швейцарець колись вчив мну готувати це “знущання з вина й сиру” як сказала одна моя знайома. то я тоді наготувалася цих смаколиків на роки вперед!
я хочу фрітатту з овочами. інгрідієнти доступні кожному: 1 кабачок, 1 червона цибулинка (можна не збочуватися й взяти звичайну білу), 2 солодких перця (я беру червоні, щоб вони виділялися кольором), 2 зубчики часнику, 2 помідора, 4 яйця, 100 г сиру фонтіна (можна взяти будь-який напівтвердий жовтий сир з маленькими дірочками, який продається в наших супермаркетах і гарно плавиться) 3 столові ложки оливкової олії (не заміняйте її на кукурудзяну чи соняшникову, будь ласка, не псуйте смак італійської страви) сіль і чорний мелений перець за смаком.
цибулю ріжемо тонкими кільцями.
кабачок – невеликими кубиками.
перець – тонкими смужками.
помідори – кружечками.
чищений часник – тонкими пелюсточками.
у сковорідці з товстим дном на олії (оливковій! 😉 ) смажимо часник (обережно – не перетворіть його на вуглинки 😉 ) до золотистого кольору, вибираємо його зі сковорідки й закидаємо туди цибулю, смажимо пару хвилин, додаємо помідори та перець. все це обсмажуємо, помішуючи, хвилин 10. додаємо шматочки кабачків, вкидаємо назад часник й готуємо всі овочі до готовності кабачків.
яйця збиваємо з тертим сиром, додаємо сіль і перець і заливаємо цією сумішшю овочі. чекаємо, поки яйця “схватяться” (не знаю українського слова – клятий білінгвізм!) й перевертаємо фрітатту на інший бік, щоб і його підрум”янити.
нарізаємо шматочками та подаємо із хлібом та зеленими листочками салату.
а в кінці обіду із фрітаттою я хочу кави по-вальдостанськи. просто регіон, де виробляють сир фонтіна називається Валле-д”Аоста 🙂
на дві персони:
1 стакан еспрессо (200 мл)
2/3 стакана червоного вина
1 рюмка граппи
1 ложка цукру
по 1 смужці лимонної та апельсинової цедри
все змішуємо разом і підігріваємо. гарячий напій розливаємо по керамічних чашках (вони довше тримають тепло). в оригіналі цю каву (у значно більшому об”ємі, аніж я привела тут) п”ють із гролли , передаючи її по колу.
а тепер можна всістися з кавовими чашками у зручні крісла, загорнутися в пледи й дивитися, як осипаються останні листочки з дерев за вікном.

cooking stuff. part 2

варіації на тему курки, картоплі та помідорів.
взагалі, я дуже люблю картоплю. і витворяти з нею теж всяке люблю 🙂
ось два варіанти приготування страв із приблизно однаковим набором продуктів.
день 1
P1010003
власне кажучи, все, що треба для приготування однієї із моїх улюблених літніх страв: Яхнія з картоплі.
Яхнія (Яхніям) – болгарська страва, на яку сильно повпливала турецька кухня. в оригніалі яхніям готують із м”яса (яловичина або баранина), часто із баклажанами. але в моєму рецепті замість м”яса – картопля, бо все це готувалося як гарнір до курки.
отже, все оце порізане щастя (картоплю різати великими шматками, різала середні картоплини на 8 частин, помідори можна попередньо ошпарити окропом та зняти шкірку, цибулю дрібно покришити) висипаємо у сковорідку із товстим дном, куди попередньо було вилито десь півсклянки олії (я взяла трохи менше, ніж півсклянки, на фото видно, що склянка (на 100 мл, а не на 200) не повна вщерть)
P1010004
і ріжемо дрібно петрушку (я ріжу ножицями прямо над сковорідкою, так швидшеб простіше і листочки петрушки не пристають до рук)
все перемішуємо і
P1010006
виливаємо трохи більше, ніж півсклянки холодної води. перемішуємо і ставимо на маленький вогонь тушкуватися десь 20-25 хвилин. стежити, щоб вода не випарувалася вся, помішувати кілька різів.
має вийти десь отаке
P1010007
курка просто смажена під пресом.
день 2
стукнуло мені зробити щось типу страви у горщечках, тіки щоб все робити у великому казані.
отже, було дано: три курячі стегенця
P1010022
натерти спеціями (сіль + чорний перець), обсмажити до напівготовності;
дві моркви та 3 цибулинки
P1010023
обсмажити до готовності
15 середнього розміру картоплин (брала по 5 на одне стегенце, хоча, кому як)
P1010024
обсмажити, як і курку, до напівготовності
два болгарських перчика і петрушка
P1010026
а крім того три ложки сметани, червоний та чорний перець, сіль, олія для смаження.
після того, як все обсмажено, просмажено і порізано, можна починати складати все до купи. якщо страву робити в горщиках, то кладеться по шматку курки (десь по півстегенця), поливається ложкою сметани, зверху – картопля, ще зверху, перець, і зовсім нагору – морква з цибулею та петрушкою. горщик обмазується прісним тістом і запікається 25-30 хв у добре розігрітій духовці.
я з горщиками вирішила не визитися, тому все робилося в одній великій сковорідці в такій послідовності
P1010025
на кожне напівпросмажене стегенце ляпаєм по ложці сметани
додаємо порізані і обчищені від шкірки помідори, перець, десь склянку води (я розводила ложку томатної пасти із склянкою води – помідорів багато не буває 😉 )
P1010027
всипаємо картоплю, додаємо моркву з цибулею, петрушку, солимо, додаємо червоний (я кладу більше) та чорний перець. маємо отаке
P1010028
закриваємо кришкою, ставимо у розігріту духовку десь на 25-30 хвилин (я перевіряла кілька разів, щоб не пригоріло).
отримуємо в підсумку ось таке
P1010032

cooking stuff

some readers of this blog probably remember how much I love the film about Elizabeth David. I learned from her books many cooking secrets, many ideas. I totally agree with her that each dish has be not only health giving but also looks well (I mean colourful first of all) and have a good taste. Even don’t know what is more important for me 🙂 I guess taste is more important however.

ok, today I was a cooker. actually I enjoy very much being at the kitchen, all those smells… but now, living with my parents I haven’t cook every day. Sometimes my parents cook too.  Even more so I enjoy this time I can spend with all those pans and pots.

today I made a meal of soup and macaroni with cheese. I guess that second meal is well known all over the world, so I’ll tell only about the soup.

actually recipe is a little bit strange, because fish and tomatoes don’t interact well in many dishes.

for 4 litres (it was my mom how told me to make such a big pan of soup, for me it is like cooking for a trolle family 😉 ) I had:

P1010002

4 potatoes, 2 carrots, 2 small onions (actually I don’t like it much, but you can put more), a piece of fish (300 g) (I guess it was pollack, but I am not sure, supermarkets are not my favorite place of shopping, it is my dad’s mission 🙂 ), 200 g of millet (для українців пояснюю популярно – це банальне пшоно), spices, and for sure oil, tomato paste (I hadn’t found tomatoes at the fridge).

while water boil with Mivina (Ukrainian spice blend, basic ingredients are salt and small pieces of cutted vegetables), I was cutting fish and prepared the millet.

P1010003

next step: cut onion, grate carrots. add onions and half the grated carrot to the water where are fish and millet already.

P1010005

now we have to frizzle 1 spoon of tomato paste with 100 g of water and other half the grated carrot. add there dill, paprika and coriander. Saute 2-3 mins longer.

P1010007

cut potatoes and add them to the pan. after it you can add frizzled with tomato paste carrot there too.

ok, now last step. add two or three bay leaves and 10 black peppercorns and in 5 mins your soup is ready.

P1010011

the trolle’s pan of soup is ready 🙂

чоловіки люблять нас різними

і різних. і не мучте себе, дівчата, медитаціями на фото худих модельок у журналах. якщо вам хочеться шоколадку, купіть її та з”їжте й не біжіть зважуватися, чи додали ви пару сотень грамів. сьогодні один знайомий прислав фото своєї нареченої. от ця дівчина точно собі в шоколадках не відмоляє! і нічого 🙂 підкорила серце темпераментного італійця )))