жисть у фоточках :)

щось не хочеться писать довго і не по темі. накидаю тут фотографій за останні кілька (хз скільки – я загубилася в часі) місяців.

спробую писати маленькі коментарі до них. частина з фото вже точно постилася у мене на фейсбуці, тому, хто читає мене там, мілль пардон 🙂

Читати далі

Advertisements

вечір, коли стаються дива

зазвичай такий вечір трапляється на Новий Рік або Різдво, але цього разу мені не хотілося чекати, або точніше – доля не дала мені такої можливості – до мене завітав чарівник і запропонував випити келих червоного вина… я п”ю вже третій келих, мені добре і тепло, особливо на душі, і мені дуже радісно від того, що в цьому стрімкому і страшному світі дива ще досі трапляються. дякую за цей вечір і за вміння вгадувати мене

Читати далі

інколи

часом навіть мій лінгвістичний мозок не в силах висловити те, що я відчуваю. і ця безпорадність така неймовірно прекрасна 🙂

sometimes even my linguistic brain can not express what I feel. and this helplessness is such an incredibly beautiful thing 🙂

короткий радісний пост

карочє, я вже сьодня декому фасталась, ще тут нада. малий сьодня типу ходив. ну як ходив, тримаю його попід ручки і він маленькими несміливими кроками дибає вперльод. перший раз дибнув кроків із 10. потім кілька разів по п”ять, а ввечері продибав кроків із дванадцять до бабусі.
я тішуся страшенно. ще він плескає дуже впевнено у долоньки, і сам, і якщо попросити. а от махати ручкою на прощання ніяк не навчимо. ще, певно, ранувато 🙂

мамське. всяке

чогось хочеться писати всякі штуки про малого. і дотичне до цього.
так вот. я странна мама, мабуть. я не хочу і не використовую певні “блага” цивілізації, бо вважаю, що вони шкодять дитині або не приносять їй користі.
Читати далі

знаєте, шо

я тут сьогодні гралася з малим і виявила, що якщо йому сказати піф-піф, це викликає в нього просто напад бурхливого сміху. на пуф-пуф він теж сміється, але вже не так голосно.
от мені цікаво, як діти на якісь звуки реагують. на щось із захватом, на щось байдуже, на всякі парам-тарарам і подібне – мій малюк замовкає, коли заходиться плакати. як у них там в коробочках все влаштовано? і не спитаєш же 😦

я кричу “ура!”

у нас дощить. вроді, по прогнозу погоди сьодня має дощить на більшості території України. і попри всю мою нелюбов до дощу, сьогодні я кричу “ура!” навіть тричі “ура!”, ібо цей дощ символізує кінець літа і прихід осені. ще одне ненависне літо добігло кінця ))))))
Читати далі