матюкаюся

я вже неодноразово тут писала, що мене бісить загальна неграмотність населення. але ще більше мене бісить, коли ця безграмотність перелазить у журналістику, а ще гірше – в книжки.

Advertisements

пропідсумкироку

ну шо сказать про цей рік, він був, мабуть, найскаженішим роком у моєму житті з багатьох причин.

застрєліцца

сьогодні ледь не посивіла від здивування. вот же, блін, як буває, вчисся харашо в школі, правила там всякі учиш, патом вчисся 5 років на філфаці, вроді маєш диплом магістра української філології, і вроді даже шото знаєщ із тієї філології, і даже досить детально знаєш український правопис (шоб він згорів гггг, бо в бурсітєті я його мало не напамнять знала), і тут вдрух всупереч всім нормам і законам нашої милозвучної та калинової мови на тебе зі статті вилазить отаке

вісьоле :)

я думаю, що це вже всі давно бачили, просто хочу зберегти для патомкав 🙂

знов про дитячі книжки

вже другий день в голові крутицця назва однієї книги дитячої. вирішила, що таки треба про неї написати. вона належить до тих книг, які я в дитинстві якось прочитала, але не дуже захопилася, та при цьому щось зачепилося в пам”яті, і навіть пам”ятається краще, ніж ті книги, які читала і перечитувала із захопленням.

пожалітися

знаєте, я всігда дико та істерично регочу, коли читаю перекладені англійською короткі резюмешки до наукових статей. десь у 70% таких перекладів можна надибать такі перли, шо мамадарагая, ніякий промт чи гугл транслейт так не перекладуть, хоча я, може, трошки й перебільшую тут.

лінгвістичне. давно обдумане

я тут писала, що хотіла наваяти щось по темі, але мене збив треш на ФБ. але оскільки жисть ідьот, то треба таки написати, поки воно не забулося.

убіцца галавой ап стєну

хотіла сьогодні написати заміточку сюди на лінгвістичну тему, але, відно, ні судьба.

настроєве

ну, ви всьо пойняли, я радію, що наконєц-то осінь. блін, як же я її люблю!

я кричу “ура!”

у нас дощить. вроді, по прогнозу погоди сьодня має дощить на більшості території України. і попри всю мою нелюбов до дощу, сьогодні я кричу “ура!” навіть тричі “ура!”, ібо цей дощ символізує кінець літа і прихід осені. ще одне ненависне літо добігло кінця ))))))