літо буде

щоб не буть геть банальною власне цю пісню півнів, назву якої я винесла в назву посту, я постить тут не буду. всі ж її чули, а дехто, я того певна, ще й стрибав під неї не раз на концертах.
Читати далі

короткий радісний пост

карочє, я вже сьодня декому фасталась, ще тут нада. малий сьодня типу ходив. ну як ходив, тримаю його попід ручки і він маленькими несміливими кроками дибає вперльод. перший раз дибнув кроків із 10. потім кілька разів по п”ять, а ввечері продибав кроків із дванадцять до бабусі.
я тішуся страшенно. ще він плескає дуже впевнено у долоньки, і сам, і якщо попросити. а от махати ручкою на прощання ніяк не навчимо. ще, певно, ранувато 🙂

знаєте, шо

я тут сьогодні гралася з малим і виявила, що якщо йому сказати піф-піф, це викликає в нього просто напад бурхливого сміху. на пуф-пуф він теж сміється, але вже не так голосно.
от мені цікаво, як діти на якісь звуки реагують. на щось із захватом, на щось байдуже, на всякі парам-тарарам і подібне – мій малюк замовкає, коли заходиться плакати. як у них там в коробочках все влаштовано? і не спитаєш же 😦

вигулькую

щось я давно тут нічого не писала. все якось не до блогів, встигаю тіки новини на фб читати і по тб щось дивитися. революція, самі розумієте, часу обмаль. Читати далі